- відбивати
- -а́ю, -а́єш, недок., відби́ти, відіб'ю́, відіб'є́ш; мин. ч. відби́в, -би́ла, -би́ло; наказ. сп. відби́й; док., перех.1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що-небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос. Віддаляти кого-, що-небудь від певного місця.2) перев. док. Ударами пошкодити що-небудь в організмі.••
Відби́ти па́мороки кому — порушити нормальне мислення.
3) Відкидати зустрічним ударом (м'яч, шаблю і т. ін.). || Успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити.4) Відбирати, кого-, що-небудь, повертати назад силою, боєм.5) розм. Переманювати когось до себе. || Викликати в когось кохання до себе, змушуючи розлюбити іншого. || Відвертати когось від кого-небудь.6) перен. Відмовляти, відраджувати кого-небудь від певної дії, вчинку. || Позбавляти бажання робити щось. || Відволікати (у 2 знач.).7) Ударами дзвоном позначати час (про годинник і т. ін.). Відбивати такт.8) перен., розм. Чітко й уривчасто вимовляти слова, речення та ін.9) кул. Сікти, розм'якшувати м'ясо, б'ючи чим-небудь.10) фіз. Відкидати в зворотному напрямку (світло, радіохвилі і т. ін.). || Віддавати якимось кольором і т. ін. || Віддзеркалювати кого-, що-небудь на гладкій поверхні.11) Відлунювати якийсь звук.12) Залишати на чому-небудь слід від чогось. || розм. Проводити межу під час обміру; відмірювати.13) друк. Робити відбитки.14) перен. Виражати чиї-небудь внутрішні якості або властивості. || Відображати, виражати.15) Відтворювати, зображати, втілювати в образах життя, ідеї і т. ін.16) неперех. Різко штовхати під час пострілу; віддавати (про вогнепальну зброю).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.